Ukraine

Оперативне зведення

Головне

  • Оскільки перетин «лінії розмежування» залишається суттєво обмеженим, мешканці непідконтрольних територій змушені їхати на підконтрольну територію через Росію
  • Після років переміщення, до якого додалась пандемія COVID-19, переселенці зі сходу України все ще потребують житлової підтримки та прогнозованих доходів
  • Терміново потрібне фінансування для забезпечення потреб 1,9 мільйона людей до кінця 2021 року
Чермалик, Донецька область, ПУТ, Україна.
Гуманітарний співробітник доставляє паливо 90-річному Владиславу, який живе сам лише за кілька кілометрів від «лінії розмежування». Фото: УКГС/Євген Малолетка

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення

Ключові показники

3.4M
Люди, які потребують допомоги
1.9M
Люди, яким планується надати допомогу
120
партнерів
96
проєкти
0.8M
людей отримали допомогу у січ-черв 2021

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення

Фінансування

$168M
Необхідно
$92.1M
Отримано
55%
Виконання
FTS

URL:

Завантажено:

Зворотний зв’язок

Ігнасіо Леон Гарсія

Голова УКГС ООН в Україні

Анвар Мунавваров

спеціаліст УКГС ООН у Женеві

Єлизавета Жук

керівниця відділу з питань громадської інформації та звітності

Ukraine

Оперативне зведення
Аналіз
Люди стоять в черзі, щоб перетнути «лінію розмежування» на сході України.
Люди стоять в черзі, щоб перетнути «лінію розмежування» на сході України. Фото: УКГС/Євген Малолетка

Оскільки перетин «лінії розмежування» залишається суттєво обмеженим, мешканці непідконтрольних територій змушені їхати на підконтрольну територію через Росію

Перетин «лінії розмежування», яка розділяє мешканців постраждалих унаслідок конфлікту районів на підконтрольних та не підконтрольних Урядові територіях (ПУТ і НПУТ), суттєво обмежений уже понад 18 місяців. Через тимчасові обмеження, запроваджені Урядом України та установами на НПУТ у березні 2020 року для запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби COVID-19, сотні тисяч людей не можуть перетнути «лінію розмежування» для отримання основних послуг та підтримання соціальних зв’язків. Через ці обмеження тисячі людей змушені обирати довший, дорожчий та юридично складний шлях через територію Російської Федерації (РФ), щоби потрапити на ПУТ.

Хоча обмеження на пересування з часом було послаблені, у Донецькій області перетин «лінії розмежування» залишається особливо складним. Для перетину необхідно отримати дозвіл від установ на НПУТ Донецької області, який надається лише за наявності виняткових обставин гуманітарного характеру. Це призвело до значного зменшення кількості перетинів в області. У серпні 2021 року кількість перетинів через один контрольний пункт в'їзду-виїзду, який наразі працює в області, — КПВВ «Новотроїцьке» — склала лише 6 % (5 812 перетинів) від загальної кількості перетинів «лінії розмежування» впродовж місяця (90 751 перетин, більшість із яких здійснювалась у Луганській області). Водночас у серпні 2018 року до початку пандемії COVID-19 кількість перетинів через 4 КПВВ у Донецькій області становила 75 % усіх перетинів. Загалом кількість перетинів «лінії розмежування» в серпні 2018 року склала лише 7 % від рівня серпня 2019 року, коли було зареєстровано 1,3 мільйона перетинів цивільними особами.

З початку пандемії спостерігається поступове зростання перетинів через два пункти пропуску на російсько-українському кордоні для проїзду з НПУТ на ПУТ та у зворотному напрямку — «Мілове» в Луганській області та «Гоптівка» в Харківський області. У черні-серпні 2021 року в середньому реєстрували 206 181 перетин на місяць через пункти пропуску на російсько-українському кордоні, принаймні 30-40 % з яких здійснювали мешканці НПУТ, у порівнянні з 89 870 перетинами через «лінію розмежування». Хоча точна кількість мешканців НПУТ, які подорожують на ПУТ/з ПУТ через пункт пропуску «Гоптівка», — невідома, вважається, що вона є аналогічною. Оскільки обмеження пересування через «лінію розмежування» в Луганській області менш суворі, як повідомляється, більшість перетинів через ці два прикордонні пункти пропуску здійснюють мешканці НПУТ Донецької області.

Місцеві мешканці, переважно з НПУТ Донецької області, змушені долати майже 500 км для в'їзду на ПУТ через «Мілове», що дорівнює відстані між Варшавою та Вільнюсом та вдвічі довше за шлях від Відня до Будапешта. Для проїзду на ПУТ через прикордонний пункт «Гоптівка» потрібно проїхати 900 км — відстань між Римом і Берном та вп’ятеро довше, ніж між Брюсселем і Амстердамом. Для порівняння «Новотроїцьке», єдиний КПВВ, який наразі працює в Донецькій області, знаходиться лише в 40 км від розташованого на НПУТ Донецька.

Вартість проїзду через російсько-український кордон також значно вища, як порівняти з проїздом через «лінію розмежування», яка до запровадження карантинних обмежень складала від 50 грн до 600 грн. Для проїзду через російсько-український кордон мешканці НПУТ витрачають у середньому 2 500-3 000 грн на транспортні витрати та додатково 650-950 грн на оплату тесту на COVID-19 для припинення обов'язкової самоізоляції для невакцинованих людей або людей, щеплених вакцинами, які не були схвалені ВООЗ для термінового використання, до яких належить «Спутник V». Такі витрати є особливо обтяжливими для пенсіонерів із НПУТ, які понад півтора року отримують 8 900-10 000 рублів (близько 117-135 доларів США) як соціальні виплати на НПУТ. Проте люди використовують свої заощадження для проїзду на ПУТ, щоби отримати зароблені важкою працею пенсії, на які вони покладаються, особливо під час зимових місяців, які вже наближаються.

Ситуація ще більше ускладнилася через застосування адміністративних стягнень в Україні за проїзд на ПУТ через неконтрольовану ділянку російсько-українського кордону. Мешканці НПУТ, які подорожували таким чином, змушені були сплачувати штрафи у сумі 1 700-5 100 грн за перше порушення та до 8 500 за повторні порушення впродовж року. Як повідомлялося, ситуація була гіршою на пункті пропуску «Мілове», де люді змушені були проводити до 24 годин у черзі для в'їзду на ПУТ. Після ухвалення законопроєкту № 5478 від 29 липня 2021 року громадяни України звільняються від сплати штрафів за порушення порядку проїзду доти, доки перетин «лінії розмежування» залишається суттєво обмеженим, якщо необхідність проїзду пов'язана з причинами гуманітарного характеру, зазначеними в законі. Завдяки прийняттю цього закону суттєво зменшився час проходження кордону, та із серпня з боку ПУТ не спостерігаються черги. Крім того, як повідомляється, кількість штрафів, які накладаються українською стороною, зменшилась до кількох на день. Проте викликає занепокоєння, що повідомляється про черги до 28 годин в іншому напряму (РФ).

Крім того, на відміну від прикордонного пункту «Гоптівка», пункт контролю «Мілове» не призначався для перетину великою кількістю людей та не має відповідних спроможностей для розміщення людей, які очікують на перетин. Спочатку цей прикордонний пункт був призначений для обслуговування місцевих мешканців, а сьогодні він використовується для проїзду вантажівок, пасажирського транспорту та для пішохідного перетину, проте в кожному напрямку є спільна черга. Крім того, є лише одне приміщення, де можна сховатися у випадку складних погодних умов. Повідомляється, що на пункті «Мілове», де немає можливості надання медичних послуг, щодня реєструється 3-5 випадків погіршення здоров’я людей.

З огляду на збільшення перетинів через «Мілове» через обмеження роботи КПВВ на «лінії розмежування» Агентство ООН у справах біженців та Норвезька рада у справах біженців планують розпочати 1 жовтня реконструкцію цього пункту контролю задля збільшення його спроможності та створення додаткових зручностей, зокрема тих, які наразі відсутні (наприклад, пункту першої допомоги). Очікується, що реконструкція триватиме до двох місяців, та під час її проведення робота прикордонного пункту не припинятиметься.

Крім того, також повідомляється про збільшення перетинів інших пунктів пропуску на україно-російському кордоні (зокрема, «Юнаківка» в Сумський області) для проїзду мешканців НПУТ на ПУТ. За відсутності поступового послаблення обмежень пересування через «лінію розмежування» (яке є малоймовірним через збільшення захворюваності на COVID-19 по обидва її боки) очікується, що кількість мешканців НПУТ, які подорожують на ПУТ через російсько-українській кордон, продовжить зростати. Водночас найбільш уразливі групи населення на НПУТ, які не мають засобів для такої подорожі, продовжать покладатися на маленькі виплати, які вони отримують на НПУТ, яких ледве вистачає для задоволення найбільш необхідних потреб. Хоча такий об'їзний шлях став тимчасовим розв'язанням проблеми, без відновлення роботи КПВВ на «лінії розмежування» уразливість людей, які постраждали унаслідок конфлікту, збільшуватиметься, а вже послаблені зв'язки між мешканцями колись єдиної спільноти ще більше ускладняться.

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Аналіз
IOM-IDPs-chart-UA
Динаміка основних витрат ВПО 

Після років переміщення, до якого додалась пандемія COVID-19, переселенці зі сходу України все ще потребують житлової підтримки та прогнозованих доходів

У 2021 р. в Україні зареєстровано майже 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), із яких близько 745 000 здебільшого проживають на підконтрольних Уряду територіях (ПУТ), а решта — на не підконтрольних Уряду територіях (НПУТ). Через пандемію COVID-19 та пов'язані обмеження в найкладнішому становищі опинилися щонайменше 340 000 ВПО в Донецькій, Луганський та інших областях, які також потребують гуманітарної допомоги.

Незалежно від місця переміщення, ВПО на ПУТ стикаються з однаковими проблемами, деякі з яких з часом вдалося частково розв'язати, а деякі ще більше загострилися через пандемію. До таких проблем належать вищий рівень безробіття у порівнянні з мешканцями приймаючих громад та загалом по країні, фізичні та бюрократичні перешкоди щодо отримання соціальних та адміністративних послуг, брак відповідного житла та засобів існування, зокрема прогнозованих доходів. Відсутність житла та прогнозованих доходів є основною причиною, чому багато людей, особливо похилого віку, змушені повертатися на НПУТ, зберігаючи водночас статус ВПО для одержання пенсій та інших соціальних виплат на ПУТ.

Економічні наслідки COVID-19

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), економічне становище вразливих ВПО зі сходу України залишається дуже складним: половина опитаних у 1 кварталі 2021 р. зазначила, що вони мають «достатньо коштів лише на продукти» або змушені «обмежувати навіть витрати на харчові продукти». Як повідомляється, в особливо складному становищі опинилися люди похилого віку (від 60 років та старше) та люди з інвалідністю, серед яких така частка склала відповідно 67 % та 69 %.

У березні 2021 року середньомісячний дохід члена домогосподарства ВПО складав 3 651 грн, що на 14 % нижче прожиткового мінімуму [1] (4 224 грн) та майже на 40 % менше середнього рівня по країні (6 267 грн станом на грудень 2020 р.) Заробітна плата та державні виплати ВПО залишалися найбільшими джерелами доходів (60 % та 54 %), причому, як повідомляється, очолювані жінками домогосподарства з дітьми, літні люди та родини з членом сім'ї з інвалідністю більше залежали від державної підтримки.

Основні витрати ВПО не змінилися в порівнянні з попередньою оцінкою. Більшість ВПО витрачає гроші в першу чергу на продукти (87 % опитаних), сплату комунальних послуг (78 %) та орендну плату (57 %). Для ВПО в сільських районах додатковими першочерговими витратами впродовж зимового періоду є опалення (47 %). Учасники опитування зазначили суттєве збільшення вартості електроенергії (18 %) та інших комунальних послуг (16 %). Загалом збільшення витрат на комунальні послуги та неможливість повернення до постійного місця проживання були основними проблемами відповідно для 13 % та 8 % опитаних.

З позитивного варто зазначити, що, попри негативний вплив пандемії на ринок праці, частка працевлаштованих ВПО у віці 20-64 років трохи збільшилась (60 %), у порівнянні з 2020 р. (близько 55 %), але все ще залишається нижче рівня працевлаштування населення країни відповідної вікової групи (65 %).

Інші наслідки COVID-19

Різні групи ВПО продовжують стикатися з різними проблемами в приймаючих громадах. Для очолюваних жінками домогосподарств із дітьми головною проблемою є безробіття, у той час, як для родин із людьми з інвалідністю основним є доступ до медичних послуг та ліків. Люди у віці 60 років і старше найбільше стурбовані через неможливість повернення до місця постійного проживання в постраждалих унаслідок конфлікту районах.

Пандемія спричинила додаткове психологічне навантаження на ВПО, які вже зазнали психологічних травм та втрат через конфлікт. Більшість опитаних висловлювали занепокоєння щодо свого здоров'я та здоров'я та безпеки рідних (69 % та 73 %). З грудня 2020 року по березень 2021 року понад 50 % опитаних стали більше турбуватися про свою фінансову ситуацію та можливість придбання необхідних продуктів та ліків. Як розповіла 33-річна переселенка, яка втратила роботу в приватному дитсадку через локдаун, «мене постійно переслідує страх, що нашій родини не буде на що жити, якщо роботу втратить і мій чоловік».

Через обмеження свободи пересування через «лінію розмежування» переселенці, які мають рідних на НПУТ, найбільше занепокоєні розривом родинних зв'язків (33 %) та неможливістю надати допомогу рідним та друзям, які живуть там (29 %).

Інтеграція та забезпечення житлових потреб ВПО

Через сім років із початку конфлікту на сході України 89 % ВПО, які брали участь в опитуванні, заявили про певну інтеграцію в приймаючі громади. Для більшості учасників опитування головними передумовами успішної інтеграції є наявність житла та постійного доходу. Водночас, як порівняти з попередніми раундами оцінки, зараз опитувані більше надають значення «наявності родини та друзів в одному місці».

Серед інших проблем пріоритетним для ВПО залишається довгострокове та постійне житло. Більшість ВПО витрачає значну частку свого доходу на оплату оренди, унаслідок чого в них ледве вистачає коштів для забезпечення основних потреб. Крім того, не вистачає доступних житлових програм для задоволення потреб найбільш уразливих ВПО. Найбільшим попитом серед ВПО користуються програма доступного житла (яка передбачає співфінансування вартості житла державою та ВПО у співвідношенні 50 на 50) та різні програми пільгового іпотечного кредитування [2]. Проте наявне фінансування — близько 340 млн грн, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік, та 25,5 млн євро в рамках угоди з KfW — значно нижче необхідного для задоволення потреб сотень тисяч переселенців. Згідно з аналізом ринку Асоціації фахівців з нерухомості, залежно від регіону, найбільшим попитом на вторинному ринку в Україні користуються квартири вартістю 30 000 — 50 000 дол. США. Отже, фінансування, передбаченого для житлових програм у 2021 р., вистачить лише для забезпечення довгострокових житлових потреб лише кілька тисяч родин ВПО [3].

Необхідна допомога

Після років переміщення найбільш уразливі ВПО продовжують покладатися на гуманітарну допомогу й потребують сталих житлових рішень та засобів існування. Так, родини переселенців із літніми людьми або з людьми з інвалідністю потребують покращення наявності та доступності медичних послуг, зокрема щодо психологічної підтримки. Крім того, ВПО, які проживають у сільській місцевості, потребують допомоги щодо оплати палива та комунальних послуг, здебільшого опалення та електропостачання, оскільки тарифи продовжують збільшуватися не пропорційно до заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат.

Поступове відновлення перетину «лінії розмежування» є ще однією умовою для покращення ситуації для ВПО, які проживають на ПУТ та мають домівки, родини та друзів на НПУТ. Відновлення соціальних контактів сприятиме не лише покращенню психологічного стану ВПО, але й відновленню зв'язків між громадами по обидва боки «лінії розмежування», що допоможе примиренню та соціальній реінтеграції.

---

[1] за розрахунками Міністерства соціальної політики України

[2] Норвезька рада у справах біженців. Звіт «Житло для ВПО в Україні: кроки до довгострокових рішень», серпень 2021 р.

[3] Відповідно до Огляду гуманітарних потреб 2021 року, з 1,45 млн ВПО, зареєстрованих Міністерством соціальної політики України станом на вересень 2020 р., за оцінками 745 000 постійно проживають на ПУТ.

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Аналіз
Cім’я у своєму будинку, який знаходиться на «лінії розмежування». Фото: УКГС ООН/Євген Малолетка
Cім’я у своєму будинку, який знаходиться на «лінії розмежування». Фото: УКГС ООН/Євген Малолетка

Терміново потрібне фінансування для забезпечення потреб 1,9 мільйона людей до кінця 2021 року

Уже восьмий рік триває гуманітарна криза, спричинена конфліктом на сході України. Мільйони людей по обидва боки «лінії розмежування» щодня наражаються на смертельні ризики, стикаються з труднощами при отриманні доступу до основних послуг та потерпають від зменшення засобів існування. Крім того, через пандемію COVID-19 та її соціально-економічні наслідки зменшилась життєстійкість постраждалих унаслідок конфлікту громад, що збільшило їх залежність від гуманітарної допомоги.

Із 3,4 мільйона людей, які потребують гуманітарної допомоги, у рамках Плану гуманітарного реагування (ПГР) для України 2021 року, для якого необхідно 168 млн дол. США, першочергову підтримку планується надати 1,9 мільйона людей. Проте потреби продовжують перевищувати наявні кошти. Станом на 1 вересня 2021 року отримано лише 28 % (47,1 млн дол. США) необхідного фінансування. За поточних темпів надходження коштів План 2021 року може стати однім із найменш профінансованих із початку конфлікту на сході України.

З огляду на це Гуманітарна команда країни підготувала огляд Пріоритетів гуманітарного фінансування, де зазначено життєво необхідні гуманітарні заходи до кінця року на суму 49 млн дол. США в шести основних секторах [1]: освіти, продовольчої безпеки та засобів існування, охорони здоров'я, захисту, житла та непродовольчих товарів, а також водопостачання, санітарії та гігієни (ВСГ).

Для визначення найбільш критичних потреб до кінця 2021 року застосовувалися три основні критерії: (i) враховувалися всі аспекти невідкладності заходів, включаючи сезонність робіт та очікуваний розвиток ситуації із COVID-19; (ii) першочергова увага приділялася найбільш уразливим групам людей, та (iii) розглядалася можливість негайної реалізації заходів після отримання фінансування.

Забезпечення невідкладних потреб і підтримка найбільш незахищених

Довгий осінньо-зимовий період в Україні, який триває з листопада по березень, — традиційно найскладніший час, коли обмежене ведення сільськогосподарських робіт, менше можливостей для працевлаштування та зменшуються доходи населення. Крім того, очікується, що багато постраждалих від конфлікту людей почнуть заощаджувати на продуктах і інших необхідних потребах напередодні зими, щоби купити вугілля або дрова для опалення будинків. За оцінками гуманітарної спільноти, потрібно 5,4 млн дол. США (або лише 180 дол. США на людину) для продовольчої допомогти 30 000 людей по обидва боки «лінії розмежування», яким не вистачає продуктів харчування, щоби вони змогли пережити ще одну зиму.

Найбільш уразливі групи, такі як пенсіонери, ледве можуть дозволити собі придбати вугілля або інше паливо для обігріву домівок. Оскільки вартість мінімальних потрібних обсягів вугілля становить 7 000 грн, пенсіонери на сході України, які в середньому отримують близько 3 000 грн на місяць, мусять робити заощадження зі своїх мізерних доходів упродовж кількох місяців, щоби пережити зиму. Для підтримки найбільш вразливих людей, постраждалих від конфлікту, гуманітарним організаціям потрібно 14,7 млн дол. США для забезпечення 107 000 мешканців громад поблизу «лінії розмежування» та ізольованих населених пунктів обігрівачами, паливом та іншими видами допомоги під час зимового періоду.

Використання нових можливостей

Улітку ситуація з СOVID-19 порівняно стабілізувалася: кількість нових випадків та рівень госпіталізації знизилися по всій країні, включно з постраждалими внаслідок конфлікту районами. Проте викликає занепокоєння, що із середини липня спостерігається протилежна тенденція. Наразі прогнозується, що нова хвиля інфекції в Україні розпочнеться вже в жовтні-листопаді.

Гуманітарним організаціям необхідно 7,5 млн дол. США для допомоги медичним закладам у постраждалому регіоні, які вже знаходяться на межі можливостей. Завдяки першочерговому забезпеченню 51 первинного медичного закладу на підконтрольній та не підконтрольній Уряду територіях (ПУТ і НПУТ) ліками, основним медичним обладнанням, послугами та підтримкою опосередковано допомогу отримають понад 340 000 мешканців постраждалих районів. А заходи профілактики, контролю та лікування COVID-19 (зокрема розширення можливостей лабораторій та вакцинації) сприятимуть зменшенню ризиків для здоров’я населення та уповільненню розповсюдження вірусу.

Улітку 2021 року також покращився гуманітарний доступ до районів поза урядовим контролем, що створює нові можливості для гуманітарних організацій щодо збільшення їхньої діяльності. Покращення доступу дозволить відновити послуги у сфері захисту для 310 000 людей на НПУТ, що досі було неможливо через обмеження доступу. За умови своєчасного надходження коштів партнери у сфері освіти зможуть надати шкільне устаткування та провести дрібні ремонти та відновлення 10 постраждалих унаслідок конфлікту навчальних закладів на НПУТ. Завдяки цьому принаймні 15 000 учнів зможуть продовжити навчання.

Зі всіма пріоритетами фінансування до кінця 2021 року можна ознайомитись тут.

Як зробити свій внесок?

Кошти для задоволення визначених термінових потреб мають направлятися у рамках проєктів та через партнерів ПГР 2021 року Зацікавлених донорів просять звертатися до відповідних кластерів або зробити внески в Гуманітарний фонд для України (UHF), гнучкий спільний фонд різних донорів для забезпечення реагування на зміни потреб та умов роботи.

Важливо, щоби ООН та її гуманітарні партнери отримали необхідні кошти якомога раніше, щоби розпочати гуманітарну роботу у вересні-жовтні, та своєчасно надали допомогу. Для отримувачів допомоги у віддалених населених пунктах поблизу «лінії розмежування» може бути ускладнено проїзд у зимовий період.

---

[1] Водночас цей огляд не заміняє ПГР 2021 року, в якому представлені основні напрями гуманітарної роботи в Україні в 2021 році

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Тенденції

Останні дані щодо COVID-19 (підконтрольні Уряду території)

Останні дані щодо ситуації з коронавірусною хворобою COVID-19 в Україні, зокрема на ПУТ Донецької та Луганської областей, доступні за посиланням: https://covid19.rnbo.gov.ua. Останні дані щодо вакцинації проти COVID-19 в Україні доступні за посиланням: https://health-security.rnbo.gov.ua/vaccination.

  • Перший випадок COVID-19 на ПУТ Україні було зареєстровано 29 лютого 2020 р.

  • На початок жовтня більшість обмежень на в'їзд в Україну скасовано. Наразі для в'їзду в Україну іноземці та особи без громадянства повинні надати документ-підтвердження страхування, дійсний в Україні на період перебування, який покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19 та обсервацією. Крім того, іноземні громадяни мають надати негативний результат тестування на COVID-19 методом ПЛР або тесту на антиген, зробленого не пізніше 72 годин до перетину, або підтвердження часткового або повного щеплення вакциною, включеною Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) до переліку вакцин, дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях. 3 20 вересня 2021 р. іноземці, які в’їжджають в Україну транзитом та мають документи, що підтверджують транзитний проїзд територією України упродовж 48 годин, звільняються від самоізоляції та проходження тестування. Тестування та підтвердження вакцинації також не потрібно для дітей до 12 років. Більш докладна інформація щодо в'їзду в Україну наведена тут.

  • Для в'їзду на ПУТ через «лінію розмежування» необхідно встановити мобільний застосунок «Вдома» та пройти 10-денну самоізоляцію, яка починається через 72 години з моменту перетину. Припинити самоізоляцію можна, отримавши негативний результат тесту методом ПЛР або експрес-тесту на антиген, здійсненого під час перетину. У разі неможливості встановлення застосунку необхідно пройти обсервацію, яка може бути припинена на підставі негативного результату тесту методом ПЛР. Вимога самоізоляції не застосовується до певних категорій громадян, зокрема працівників представництв міжнародних місій та організацій, акредитованих в Україні. Люди, як можуть підтвердити отримання принаймні однієї дози вакцини, включеною ВООЗ до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, або які перетинають «лінію розмежування» з метою вакцинації (що підтверджується запрошенням на вакцинацію з унікальним ідентифікатором) звільняються від вимоги самоізоляції.

  • Заходи запобігання розповсюдженню COVID-19. Для мінімізації ризику передачі захворювання в країні, Уряд України запровадив адаптивний карантин, який нещодавно було продовжено до 31 грудня 2021 р.

  • За новими правилами, які набули чинності у вересні 2020 р., по всій території країни може бути одночасно встановлено “зелений” або “жовтий” рівень карантинних обмежень, а “помаранчевий” та “червоний” будуть визначатись у межах регіону, залежно від епідеміологічної ситуації. З 23 вересня Україна знаходиться в «жовтій зоні», що передбачає дотримання маскового режиму у громадських місцях та транспорті та фізичної дистанції в 1,5 м. Крім того, заповненість під час масових заходів не має перевищувати 50 % місць (не більш як 1 особи на 4 кв. м. площі).

  • З вересня в Україні діють два види внутрішніх сертифікатів вакцинації проти COVID-19: «жовтий» COVID-сертифікат про щеплення однією дозою схвалених ВООЗ вакцин та «зелений» COVID-сертифікат про повну вакцинацію. У «жовтій зоні» навчальні заклади можуть продовжувати навчання в очному форматі, якщо принаймні 80 % працівників мають COVID-сертифікат, а в «червоній» зоні для продовження очного навчання 100 % співробітників закладів освіти мають бути вакциновані. Крім того, власники розважальних і спортивних закладів, торгових центрів, закладів харчування тощо можуть продовжувати роботу навіть у «жовтій зоні», якщо щонайменше 80 % відвідувачів та співробітників матимуть національні COVID-сертифікати. У «червоній зоні» для продовження роботи 100 % персоналу та відвідувачів мають бути вакциновані.

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Тенденції

Останні дані щодо COVID-19 (Не підконтрольні Уряду території (НПУТ))

Згідно з місцевими даними, як повідомляється, станом на 22 жовтня 2021 р. підтверджено 96 595 випадків COVID-19.

  • Усього випадків: 96 595 випадків (хворіє 15 767; 8 225 летальних випадків).

  • Луганська область (НПУТ): 17 114 випадків (хворіє 2 456; 2 043 летальних випадки) станом на 22 жовтня 2021 р. Перший випадок: 31 березня 2020 р.

  • Донецька область (НПУТ): 79 481 випадок (хворіє 13 311; 6 182 летальних випадки) станом на 22 жовтня 2021 р. Перший випадок: 29 березня 2020 р.

  • Заходи запобігання розповсюдженню COVID-19. Через погіршення епідеміологічної ситуації, на НПУТ Луганської області було заборонено проведення масових заходів та відвідування спортивних та розважальних закладів і прийом громадян у громадських установах з 13 жовтня до подальшого розпорядження. Роботу закладів громадського харчування також було тимчасово припинено, крім обслуговування на виніс та послуг доставлення. Школи достроково розпочали осінні канікули (із 13 по 22 жовтня), а інші навчальні заклади перейшли на дистанційний режим роботи. Підприємствам також було рекомендовано за можливості перевести співробітників на дистанційний режим роботи. А мешканці старші 65 років повинні дотримуватися самоізоляції. Так само 27 вересня 2021 р. вищі навчальні заклади та заклади професійної освіти на НПУТ Донецької області перейшли на дистанційне навчання до подальшого розпорядження. А школи розпочали тривалі тритижневі осінні канікули, по завершенню яких, як очікується, вони продовжать навчання у дистанційному форматі. Обмеження на перетин «лінії розмежування» також залишаються.

  • У червні 2021 року було скасовано обмеження на проїзд між НПУТ Донецької та Луганської областей. Крім того, як повідомляється, з 1 жовтня ліквідовано так звані митниці між НПУТ, що може сприяти покращенню свободи пересування місцевих мешканців.

  • Наразі пересування через «лінію розмежування» можливе лише через два з п’яти контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) — щодня через КПВВ «Станиця Луганська» в Луганській області та по понеділках і п'ятницях через КПВВ «Новотроїцьке»/«Оленівка» в Донецькій області. На НПУТ для в'їзду/виїзду необхідно включення до попередньо узгоджених списків на підставі обмеженого переліку причин гуманітарного характеру.

  • При в'їзді на НПУТ із ПУТ у Луганській області обов'язковою є двотижнева самоізоляція за місцем проживання, яка може бути припинена за негативними результатами тесту методом ПЛР, зробленого на ПУТ не пізніше 72 годин до перетину. На НПУТ Донецької області при в'їзді з ПУТ можна оплатити експрес-тест на COVID-19, на підставі негативних результатів якого можна проходити самоізоляцію за місцем проживання замість двотижневої обсервації у відповідному закладі.

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Графічні зображення

Огляд гуманітарної ситуації (вересень 2021 р.)

Огляд гуманітарної ситуації (вересень 2021 р.)

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Графічні зображення

Огляд ситуації на контрольних пунктах (вересень 2021 р.)

Огляд ситуації на контрольних пунктах (вересень 2021 р.)

URL:

Завантажено:

Ukraine

Оперативне зведення
Контекст
"Лінія розмежування" довжиною 427 кілометрів та п’ять контрольних пунктів на сході України
"Лінія розмежування" довжиною 427 кілометрів та п’ять контрольних пунктів на сході України

Гуманітарний контекст

Уже сьомий рік конфлікт на сході України продовжує суттєво впливати на життя мільйонів мешканців регіону, 3,4 мільйона з яких потребують гуманітарної допомоги та захисту у 2021 році. Хоча припинення вогню в липні 2020 року призвело до помітного зменшення бойових дій та жертв серед цивільного населення, а також найдовшого затишшя з початку конфлікту, все ще незрозуміло, коли конфлікт закінчиться. Гуманітарна криза ще більше загострилась через пандемію COVID-19, а найбільший тягар конфлікту продовжує нести цивільне населення. Страхи, пов’язані з обстрілами та бойовими сутичками, а також небезпекою наземних мін і вибухонебезпечних предметів, залишаються щоденною реальністю для мільйонів людей по обидва боки більш ніж 420-кілометрової «лінії розмежування», яка дорівнює довжині французько-німецького кордону.

Пандемія COVID-19 спричинила додаткові виклики для людей, які вже були в складній ситуації. Пандемія та її наслідки призвели до того, що регіон з ослабленою системою охорони здоров’я, обмеженими можливостями надання соціальних послуг та слабкою економікою, опинився на межі витривалості. Упродовж перших місяців пандемії всі пункти перетину «лінії розмежування» були закриті для запобігання поширенню вірусу, що суттєво обмежило свободу пересування. Відтак, людям, які потребують допомоги, особливо похилого віку, які проживають на територіях поза урядовим контролем, стало майже неможливо дістатися до своїх основних джерел доходів, таких як пенсії і соціальні виплати, або підтримувати сімейні зв’язки. Така ізольованість не тільки збільшила вразливість людей, але й посилила психологічний стрес. Два з п’яти пунктів перетину частково відновили роботу у червні 2020 року, але обмеження на пересування все ще діють, а порядок перетину залишається складним. Після запровадження наприкінці березня 2020 року обмежень на пересування, у зв’язку з COVID-19, кількість щомісячних перетинів «лінії розмежування» складає менше 10 % від 1,2 мільйона перетинів на місяць у 2019 році. Водночас з березня по грудень 2020 року обсяг гуманітарної допомоги, яку доставляють на не підконтрольну Урядові територію (НПУТ) конвої ООН, скоротився на 16 % у порівняні з аналогічним періодом 2019 року, і значну частку допомоги, яку вдалося доставити, становлять засоби для боротьби з коронавірусною хворобою. Через пандемію сотні тисяч людей, виснажених конфліктом, стали ще більш вразливими та залежними від гуманітарної допомоги.

Через обмеження на пересування вже посилилась і ще більше загостриться вразливість постраждалих людей, особливо людей, які проживають на НПУТ. Очікується, що перетин «лінії розмежування» залишатиметься значною мірою обмеженим до літа 2021 року. Водночас відкриття двох нових пунктів перетину в Луганській області затримується через розбіжності щодо їхнього режиму роботу. З позитивного варто зазначити, що кількість організацій, які мають доступ для роботи на НПУТ, може поступово збільшитися, зокрема для підтримки заходів реагування на COVID-19.

Зважаючи на те, що COVID-19 продовжує суттєво впливати на всю країну, відновлення економіки на сході України у 2021 році здається малоймовірним. Очікується, що громадам все ще буде необхідна підтримка для забезпечення самодостатності та відновлення від наслідків тривалої кризи та пандемії. Попри збільшення участі урядових організацій в гуманітарному реагуванні на підконтрольній Уряду території (ПУТ), їх потенціал реагування на надзвичайні ситуації та готовності до них, ймовірно, залишиться недостатнім для задоволення все більшого обсягу гострих потреб. Обмеження переміщення через «лінію розмежування» посилюватимуть вразливість людей, а ситуація на НПУТ, як очікується, буде складною через обмежені спроможності лікарень та лабораторій.

URL:

Завантажено:

ЗМІ

З огляду на триваючі бойові дії та пандемію COVID-19, прогнозується, що в 2021 році 3,4 мільйона людей потребуватимуть гуманітарної допомоги на сході України.

Зробити внесок можна за посиланням: http://bit.ly/DonateforUkraine.

URL:

Завантажено: