Ukraine

Оперативне зведення
Аналіз
IOM-IDPs-chart-UA
Динаміка основних витрат ВПО 

Після років переміщення, до якого додалась пандемія COVID-19, переселенці зі сходу України все ще потребують житлової підтримки та прогнозованих доходів

У 2021 р. в Україні зареєстровано майже 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), із яких близько 745 000 здебільшого проживають на підконтрольних Уряду територіях (ПУТ), а решта — на не підконтрольних Уряду територіях (НПУТ). Через пандемію COVID-19 та пов'язані обмеження в найкладнішому становищі опинилися щонайменше 340 000 ВПО в Донецькій, Луганський та інших областях, які також потребують гуманітарної допомоги.

Незалежно від місця переміщення, ВПО на ПУТ стикаються з однаковими проблемами, деякі з яких з часом вдалося частково розв'язати, а деякі ще більше загострилися через пандемію. До таких проблем належать вищий рівень безробіття у порівнянні з мешканцями приймаючих громад та загалом по країні, фізичні та бюрократичні перешкоди щодо отримання соціальних та адміністративних послуг, брак відповідного житла та засобів існування, зокрема прогнозованих доходів. Відсутність житла та прогнозованих доходів є основною причиною, чому багато людей, особливо похилого віку, змушені повертатися на НПУТ, зберігаючи водночас статус ВПО для одержання пенсій та інших соціальних виплат на ПУТ.

Економічні наслідки COVID-19

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), економічне становище вразливих ВПО зі сходу України залишається дуже складним: половина опитаних у 1 кварталі 2021 р. зазначила, що вони мають «достатньо коштів лише на продукти» або змушені «обмежувати навіть витрати на харчові продукти». Як повідомляється, в особливо складному становищі опинилися люди похилого віку (від 60 років та старше) та люди з інвалідністю, серед яких така частка склала відповідно 67 % та 69 %.

У березні 2021 року середньомісячний дохід члена домогосподарства ВПО складав 3 651 грн, що на 14 % нижче прожиткового мінімуму [1] (4 224 грн) та майже на 40 % менше середнього рівня по країні (6 267 грн станом на грудень 2020 р.) Заробітна плата та державні виплати ВПО залишалися найбільшими джерелами доходів (60 % та 54 %), причому, як повідомляється, очолювані жінками домогосподарства з дітьми, літні люди та родини з членом сім'ї з інвалідністю більше залежали від державної підтримки.

Основні витрати ВПО не змінилися в порівнянні з попередньою оцінкою. Більшість ВПО витрачає гроші в першу чергу на продукти (87 % опитаних), сплату комунальних послуг (78 %) та орендну плату (57 %). Для ВПО в сільських районах додатковими першочерговими витратами впродовж зимового періоду є опалення (47 %). Учасники опитування зазначили суттєве збільшення вартості електроенергії (18 %) та інших комунальних послуг (16 %). Загалом збільшення витрат на комунальні послуги та неможливість повернення до постійного місця проживання були основними проблемами відповідно для 13 % та 8 % опитаних.

З позитивного варто зазначити, що, попри негативний вплив пандемії на ринок праці, частка працевлаштованих ВПО у віці 20-64 років трохи збільшилась (60 %), у порівнянні з 2020 р. (близько 55 %), але все ще залишається нижче рівня працевлаштування населення країни відповідної вікової групи (65 %).

Інші наслідки COVID-19

Різні групи ВПО продовжують стикатися з різними проблемами в приймаючих громадах. Для очолюваних жінками домогосподарств із дітьми головною проблемою є безробіття, у той час, як для родин із людьми з інвалідністю основним є доступ до медичних послуг та ліків. Люди у віці 60 років і старше найбільше стурбовані через неможливість повернення до місця постійного проживання в постраждалих унаслідок конфлікту районах.

Пандемія спричинила додаткове психологічне навантаження на ВПО, які вже зазнали психологічних травм та втрат через конфлікт. Більшість опитаних висловлювали занепокоєння щодо свого здоров'я та здоров'я та безпеки рідних (69 % та 73 %). З грудня 2020 року по березень 2021 року понад 50 % опитаних стали більше турбуватися про свою фінансову ситуацію та можливість придбання необхідних продуктів та ліків. Як розповіла 33-річна переселенка, яка втратила роботу в приватному дитсадку через локдаун, «мене постійно переслідує страх, що нашій родини не буде на що жити, якщо роботу втратить і мій чоловік».

Через обмеження свободи пересування через «лінію розмежування» переселенці, які мають рідних на НПУТ, найбільше занепокоєні розривом родинних зв'язків (33 %) та неможливістю надати допомогу рідним та друзям, які живуть там (29 %).

Інтеграція та забезпечення житлових потреб ВПО

Через сім років із початку конфлікту на сході України 89 % ВПО, які брали участь в опитуванні, заявили про певну інтеграцію в приймаючі громади. Для більшості учасників опитування головними передумовами успішної інтеграції є наявність житла та постійного доходу. Водночас, як порівняти з попередніми раундами оцінки, зараз опитувані більше надають значення «наявності родини та друзів в одному місці».

Серед інших проблем пріоритетним для ВПО залишається довгострокове та постійне житло. Більшість ВПО витрачає значну частку свого доходу на оплату оренди, унаслідок чого в них ледве вистачає коштів для забезпечення основних потреб. Крім того, не вистачає доступних житлових програм для задоволення потреб найбільш уразливих ВПО. Найбільшим попитом серед ВПО користуються програма доступного житла (яка передбачає співфінансування вартості житла державою та ВПО у співвідношенні 50 на 50) та різні програми пільгового іпотечного кредитування [2]. Проте наявне фінансування — близько 340 млн грн, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік, та 25,5 млн євро в рамках угоди з KfW — значно нижче необхідного для задоволення потреб сотень тисяч переселенців. Згідно з аналізом ринку Асоціації фахівців з нерухомості, залежно від регіону, найбільшим попитом на вторинному ринку в Україні користуються квартири вартістю 30 000 — 50 000 дол. США. Отже, фінансування, передбаченого для житлових програм у 2021 р., вистачить лише для забезпечення довгострокових житлових потреб лише кілька тисяч родин ВПО [3].

Необхідна допомога

Після років переміщення найбільш уразливі ВПО продовжують покладатися на гуманітарну допомогу й потребують сталих житлових рішень та засобів існування. Так, родини переселенців із літніми людьми або з людьми з інвалідністю потребують покращення наявності та доступності медичних послуг, зокрема щодо психологічної підтримки. Крім того, ВПО, які проживають у сільській місцевості, потребують допомоги щодо оплати палива та комунальних послуг, здебільшого опалення та електропостачання, оскільки тарифи продовжують збільшуватися не пропорційно до заробітних плат, пенсій та інших соціальних виплат.

Поступове відновлення перетину «лінії розмежування» є ще однією умовою для покращення ситуації для ВПО, які проживають на ПУТ та мають домівки, родини та друзів на НПУТ. Відновлення соціальних контактів сприятиме не лише покращенню психологічного стану ВПО, але й відновленню зв'язків між громадами по обидва боки «лінії розмежування», що допоможе примиренню та соціальній реінтеграції.

---

[1] за розрахунками Міністерства соціальної політики України

[2] Норвезька рада у справах біженців. Звіт «Житло для ВПО в Україні: кроки до довгострокових рішень», серпень 2021 р.

[3] Відповідно до Огляду гуманітарних потреб 2021 року, з 1,45 млн ВПО, зареєстрованих Міністерством соціальної політики України станом на вересень 2020 р., за оцінками 745 000 постійно проживають на ПУТ.

URL:

Завантажено: