Ukraine

Оперативне зведення
Аналіз
viber image 2020-09-09 16-11-53
Фото: ЮНІСЕФ Україна/Філіппов

Складнощі отримання освіти для молоді на сході України

Понад шість років збройного конфлікту на сході України спричинили порушення роботи навчальних закладів, призвели до неузгодженості підходів до навчання та суттєво вплинули на життя майже 670 000 дітей шкільного віку, які проживають у цьому регіоні. Глобальна пандемія COVID-19 ще більше загострила ці проблеми. У нещодавно опублікованому звіті Спеціальної моніторингової місії в Україні (СММ) Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) щодо впливу конфлікту на навчальні заклади представлено складнощі, з якими стикаються молоді люді на сході України, намагаючись отримати освіту під час збройного конфлікту, який не припиняється, до якого наразі додалася пандемія.

З початку конфлікту у 2014 році для дітей на сході України виникла загроза щодо реалізації їхнього основного права на освіту. Обстріли з артилерійської та стрілецької зброї призводять до пошкоджень шкіл та іншої основної цивільної інфраструктури. За даними ОБСЄ, з 2015 року було пошкоджено 93 навчальні заклади в понад 40 населених пунктах Луганської та Донецької областей та постраждало дев'ять людей, троє з яких загинуло. Із січня 2016 року по березень 2020 року через наземні міні та вибухонебезпечні залишки війни загинули більш ніж 10 дітей та понад 55 отримали поранення. Постійний ризик бойових дій у поєднанні зі стресом, пов'язаним з економічним занепадом, та зараз із пандемією, становлять тривалу загрозу для як для дітей, так і викладачів.

Учні, які проживають поряд із «лінією розмежування», стикаються з найбільшими складнощами, намагаючись дістатися до навчальних закладів. Відвідання занять у цих районах знизилося через обстріли шкіл, порушення роботи транспорту, пов'язані з COVID-19 обмеження та наявність «лінії розмежування», через яку деякі школи опинилися відрізаними від громад, які традиційно ними користувалися. Навіть до запровадження карантинних обмежень припинення роботи шкіл було звичайним явищем: деякі школи закривалися на кілька місяців або на невизначений час після неодноразових пошкоджень унаслідок обстрілів. Хоча, за даними Освітнього кластера в Україні, із січня 2017 року по червень 2019 року було відремонтовано близько 400 навчальних закладів, пошкоджених унаслідок конфлікту, для шкіл, розташованих у безпосередній близькості до «лінії розмежування», складно залучити кошти на ремонт, оскільки вони можуть знову отримати пошкодження. Через це деякі школи було закрито, а діти змушені долати більшу відстань для того, щоби одержати освіту.

Навіть до пандемії через брак громадського транспорту в ізольованих сільських громадах уздовж «лінії розмежування» дітям на сході України було складно відвідувати школи. У 2019 році внаслідок закриття шкіл та обмеження пересування близько 5 000 дітей на не підконтрольних Уряду територіях (НПУТ) зареєструвалися для проходження дистанційного навчання. Ймовірно, ця цифра зросла впродовж останньої чверті 2019-2020 навчального року у зв'язку з карантинними обмеженнями. Хоча, очікується, що більшість шкіл у постраждалих унаслідок конфлікту районах відновить очні заняття у вересні, через подвоєння випадків захворювання на COVID-19 за останній місяць на підконтрольних Уряду територіях (ПУТ) школи можуть бути змушені повернутися до дистанційного навчання. Водночас більше половини дітей поблизу «лінії розмежування» не мають належного доступу до освіти після запровадження у зв’язку з COVID-19 дистанційних методів навчання через брак необхідних пристроїв або доступу до інтернету. 

Крім фізичної загрози, пов'язаної з конфліктом, діти та освітяни також зазнали його психологічного впливу. За даними звіту ЮНІСЕФ щодо ситуації, в якій знаходяться діти, які проживають поблизу «лінії розмежування», у більш ніж 75% шкіл, в яких проводилося опитування, директори та вчителі відзначали суттєві зміни у поведінці учнів з початку конфлікту. Зокрема, у районах, які часто потрапляють під обстріли, у багатьох дітей спостерігаються симптоми, які є характерними для посттравматичного стресового розладу.  За оцінкою Дитячого фонду ООН,  майже 430 000 дітей зазнали психологічних травм і потребують постійної допомоги для подолання емоційних наслідків зростання в умовах тривалого конфлікту. Як показують дані дослідження, для 22,5 % підлітків у Донецькій та Луганській областях існує ризик екстерналізації та інтерналізації проблем у дорослому віці на такому рівні, що це потребуватиме клінічної допомоги. Погіршення економічної ситуації в регіони також посилює відчуття невпевненості та небезпеки в багатьох родинах. Попри це, за даними звіту ОБСЄ, у 80 відсотках шкіл, які відвідала ОБСЄ у 2018-2019 роках, не було штатного психолога. І якщо на ПУТ психологічну підтримку надають гуманітарні організації, на НПУТ доступ до таких послуг обмежений. 

Конфлікт не лише негативно вплинув на сьогоднішнє звичайне життя дітей на сході України, але і становить загрозу їхньому майбутньому. Для дітей, які зростають у небезпеці, освіта може бути тим рятівним шляхом, який допоможе їм побудувати стале та мирне суспільство. Водночас необхідно зауважити, що психологічні наслідки конфлікту та ускладненого доступу до освіти можуть поставити під загрозу добробут та майбутнє цілого покоління. Із початком нового навчального року гуманітарні організації на сході України продовжують шукати нові підходи для забезпечення реалізації основного права дітей на освіту, запобігаючи водночас розповсюдженню передачі вірусу. Останнє припинення вогню, якщо воно триватиме, може дати можливість для відновлення пошкоджених унаслідок конфлікту шкіл і відновити надію дітей на навчання в більш безпечних та захищених умовах.  

URL:

Завантажено: